Сівозміна

Сівозміна — це агротехнічний прийом, за якого культури висіваються на різних ділянках поля щороку в певній послідовності.

Мета цієї практики — підтримка здоров’я ґрунту, забезпечення якісного росту культур, а також зниження ризиків ураження шкідниками або забур’янення. Наприклад, якщо фермер вирощує кукурудзу на зерно, то після її збирання доцільно змінити культуру й посіяти іншу. У цьому випадку кукурудза — рослина, яка інтенсивно споживає азот, а наступною культурою можуть бути бобові (наприклад, квасоля), які, навпаки, фіксують азот у ґрунті.

План сівозміни може бути як складним і включати багато культур, так і простим — лише з двох-трьох чергувань. У межах проєкту рішення має прийматися з урахуванням усіх інших запропонованих регенеративних практик, які ви оберете для впровадження.

Усі рослини мають різні поживні потреби, і деякі з них є більш вразливими до хвороб або шкідників. За традиційного підходу до ведення господарства часто висівають одну й ту саму культуру на тій самій площі з року в рік. У такому випадку ґрунт виснажується, втрачає поживні речовини, що створює сприятливі умови для розвитку хвороб або накопичення шкідників.

У результаті в таких монокультурах доводиться застосовувати дедалі більше пестицидів і мінеральних добрив.

Сівозміна дозволяє уникнути багатьох проблем, що виникають у польових культур.

Чергування культур сприяє відновленню поживних речовин у ґрунті та підвищенню стійкості самих рослин.

Також зменшується ймовірність ураження шкідниками, адже вони не мають постійного джерела живлення на одному місці.

Менше шкідників — менше потреби в пестицидах.

Щодо впровадження цієї практики та її деталей — приймайте рішення з урахуванням регіону, структури сівозміни, типу ґрунтів, особливостей господарства. Визначте, який тип культур буде найбільш ефективним саме для вас, і впроваджуйте його згідно з рекомендаціями обраного спеціаліста!